Мінівен стає микровэном

Виробництвом цих практично невідмітних компакт-минивэнов зайнята компанія Daihatsu, «Тойоте» ж вони дісталися по OEM-соглашению. Для Daihatsu це відносно новий почин, не дивлячись на досвід з Daihatsu Atrai7. Що стосується Toyota, тут як аналоги можна пригадати моделі Corolla Spacio і Sientaпроте новий автомобіль став ще менший. Toyota побажала створити стильнішу і «легшу» модель, і ці бажання утілилися в проект Daihatsu.

Відразу хочеться відзначити візуальну простоту силуету кузова, яка відображає невибагливу суть цього автомобіля. На тлі переобтяжених в плані дизайну останніх розробок Toyota ця машина — як ковток свіжого повітря. Розробники Daihatsu розподіляють ролі так: базова версія моделі — це Toyota, а версія з аеродинамічним обважуванням — це Daihatsu. Як би там не було, можна сказати, що особливість нового автомобіля — в його винятковій пристосованості до життя і в його доступності.

Тестова модель була представлена в двох колірних рішеннях: коричневому і бежевому. Інтер'єр простій, але симпатичний, матеріали в цілому непоганої якості, цікавий дизайн приладової панелі і центральної консолі — виглядає зовсім не дешево. Дверні дзеркала декілька зміщені назад, що в якійсь мірі покращує обзорность.

Декілька слів про салон

Переднє сидіння — суцільне. Самі крісла, не дивлячись на свою ортодоксальну форму, цілком комфортні, я залишився задоволений (хоча посидіти довго не вдалося — все-таки тест-драйв обмежений за часом). На особливу увагу заслуговує другий ряд сидінь. Відсунувши сидіння на 150 мм (це максимум), спинку можна відкинути на кут до 20 градусів. Утворюється значний вільний простір, нехарактерний для компакт-вэна. Розмістити голови на підголовниках зможуть три пасажири, а ось пристебнутися, на жаль, тільки два. Щоб всістися на саме заднє крісло, потрібно нахилити вперед сидіння другого ряду, проте, навіть якщо оне буде висунуте в саме крайнє положення, пасажир на задньому ряду все одно упреться колінами в спинку, додатково ризикуючи ударитися головою об стелю. Загалом, я б не почав рекомендувати користуватися заднім рядом, хіба що за винятком найгострішої необхідності.

Щоб отримати просторе багажне відділення, потрібно зняти із задніх сидінь підголовники і скласти спинки вперед. Якщо при цьому скласти і другий ряд сидінь, ми отримаємо практично плоску поверхню завдовжки 1 810 мм. Трансформації досить примітивні, але їх зручність не варто недооцінювати.

Як вже мовилося, інтер'єр в цілому залишає непогане враження, проте дещо мене розчарувало: у базовій комплектації Passo Sette X бічні подушки безпеки і шторки безпеки доступні тільки як опція. Адже торік Toyota оголосила, що, починаючи з нового покоління моделі Toyota istбічними подушками стануть в стандарті комплектуватися всі автомобілі. Важко зрозуміти причини цього кроку назад, але він зроблений, і окрім смутку я із цього приводу нічого не випробовую. З Boon Luminas, до речі, та ж історія: у стандартній комплектації немає бічних подушок і шторок безпеки, зате у вашому розпорядженні аудіоплеєр з функцією музичного сервера.

Комфорт в дорозі

Особливо видатні ходові якості за новою моделлю відмічено не було, проте і вираженої незадоволеності у мене нічого не викликало. Тест-драйв був обмежений не тільки за часом, але і територіально: підкотитися вдалося лише в центрі міста. Повинен сказати, що для подібних умов поєднання 4-ступінчастої автоматичної коробки і 1,5-літрового двигуна — вельми непоганий варіант. Звичайно, може здатися, що цього недостатньо, особливо якщо на борту сім чоловік, але все-таки терпимо. А ось де, на мій погляд, критична недоробка — це гальмівна система. Реакція на гальмування у машини погана.

Своєю поведінкою на дорозі автомобіль мені сподобався. «Підтягнутий» кузов вдало поєднується з гнучкою підвіскою, їзда залишається комфортною на будь-якій поверхні. На відміну від звичайних минивэнов, пасажири, що сидять на другому ряду, не відчують ударів на дорожніх нерівностях. Не повезе тільки заднім пасажирам, але тут вже нічого не поробиш — сидіння розташовані прямо над колесами.

У другій половині 2008 року в Японії великим успіхом користувався новий компактний минивэн Honda Freed. Сьогодні багато хто усвідомлює, як зручні минивэны, вони стали невід'ємною частиною сучасного життя. При цьому все помітніше стає тенденція їх зменшення. І хоча на вигляд і частково по функціональності герої нашого огляду відрізняються від моделі Freed і в чомусь йому поступаються, вони поза сумнівом стануть його конкурентом на ринку.

Технічні характеристики Toyota Passo Sette G

Повна довжина: 4 180 мм.
Повна ширина: 1 695 мм.
Повна висота: 1 620 мм.
Колісна база: 2 750 мм.
Вага: 1 190 кг
Привід: передній.
Двигун: 1,5-літровий рядний 4-циліндровий DOHC з 16 клапанами, максимальна потужність 109 л.с. при 6 000 об/мин, максимальний момент 14,4 кг-м, що крутить, при 4 400 об/мин.

Ціна: 1 735 000 ієн ($17 600).
Ціна тестового екземпляра: 2 102 500 ієн ($21 300).
Опції: Ксенон (47 250 ієн), навігаційна система з HDD + кольоровий монітор заднього вигляду з голосовим управлінням + перемикачі на рульовому колесі (294 000 ієн), блок ETC (26 250 ієн).

Технічні характеристики Daihatsu Boon Luminas CX Aero

Повна довжина: 4 195 мм.
Повна ширина: 1 695 мм.
Повна висота: 1 620 мм.
Колісна база: 2 750 мм.
Вага: 1 190 кг
Привід: передній.
Двигун: 1,5-літровий рядний 4-циліндровий DOHC з 16 клапанами, максимальна потужність 109 л.с. при 6 000 об/мин, максимальний момент 14,4 кг-м, що крутить, при 4 400 об/мин.

Ціна: 1 880 000 ієн ($19 000).
Ціна тестового екземпляра: 2 454 350 ієн ($24 900).
Опції: Ксенон (47 250 ієн), навігаційна система з HDD + кольоровий монітор заднього вигляду з голосовим управлінням (259 350 ієн), блок ETC (26 250 ієн), комплект безпеки (73 500 ієн), розважальна система для задніх пасажирів (105 000 ієн, система курсової стійкості VSC (63 000 ієн).